Приватизація 2016-2017: актуальним стає подолання цінового розриву

Приватизація 2016-2017: актуальним стає подолання цінового розриву

     Як відомо, для цілого ряду холдингів та компаній є на нашому ринку такі активи, які доповнюють їх виробничі ланцюжки або вдало вписуються в стратегії вертикальної інтеграції у складі фінансово-промислових груп. Тому насамперед фінансово-промислові групи зацікавлені в можливостях доступу до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації. Правда, якщо ринкова вартість на ці приватизаційні активи буде близька до фундаментальних справедливих значень. Хоча придбавати їх стало значно складніше, ніж це було в середині і в кінці буремних 90-х років.

     Плюс зараз однією з ключових проблем залишається методика оцінки державного підприємства, що виставляється на приватизацію. Включаючи такі показники: кому і скільки заборгувало підприємство, чи набагато розкидані його активи по регіонах (зокрема, знаходяться вони в зоні АТО або в Криму). При цьому все більш актуальним стає подолання цінового розриву в результаті фінансово-економічної кризи в Україні. Коли Фонд держмайна сподівається на невеликий дисконт, а покупці розраховують, що це буде дійсно дешевий актив. Яскравий тому приклад - невдалі спроби ФДМ України продати Одеський припортовий завод, здавалося б, за дуже заниженій ціні.

     Цей приклад свідчить також і про те, що наші інвестори і покупці зробили серйозні висновки з підсумків "ваучерної" приватизації, кризи 2008-2009 років і, природньо, - з тривалої рецесії за останні роки. Тепер уже не буде яких-небудь не прорахованих угод, емоційних покупок, коли приймалося рішення за принципом "Давай придбаємо об'єкт, а далі подивимося, що буде". Звичайно, що значно розумнішими та обережними стали інвестори. Упевнений, вже не буде тих необдуманих величезних інвестицій в нерухомість і банківський сектор, які ми спостерігали ще 4 - 5 років тому. Найближчими роками і тим більше в процесі масштабної приватизації подібного ми не побачимо.

     Усі без виключення інвестори тепер дуже зважено підходитимуть до різного роду трансакцій, щоб правильно створити необхідний об'єм бізнесу. Усі чудово розуміють, що навряд чи вдасться щось дешево узяти з точки зору вдалого придбання для розвитку холдингу або ФПГ. Тому сьогодні ми бачимо серйозний настрій і зважений підхід до придбання об'єктів приватизації з боку потенційних інвесторів. І адекватнішу позицію продавця - Фонду державного майна України.

     Але і, звичайно, потрібно стежити за макроекономічними показниками української економіки, тому що усі ці угоди з приватизаційними активами відбивають загальну тенденцію, яку ми спостерігаємо на нашому ринку. Безумовно, і національні фінансово-промислові групи - це потужний драйвер як зростання, так і падіння економіки і ринків країни. Вони продовжать придбання різних галузевих активів. Думаю, понад усе вони націлені на об'єкти інфраструктури і енергетики, АПК і високотехнологічних державних підприємств, що виставляються на приватизацію.

     Та все ж, за великим рахунком, в ці дні формується новий пул інвесторів для участі в масштабній приватизації 2016-2017. Вони приходять з новими інвестиційними ідеями і сучасними бізнес моделями. Тим паче, що Кабінет Міністрів Володимира Гройсмана запропонував ринку досить привабливі активи, про придбання яких ще кілька років тому навіть вголос ніхто не говорив. Тому очікується немало так званих стратегічних угод. Коли холдинги і ФПГ насправді використовуватимуть приватизовані об'єкти для динамічного розвитку і укрупнення свого бізнесу.

     Так, зараз в Україні привабливі ринкові ціни, є дуже цікаві об'єкти, що виставляються на приватизацію. Дорожче не стало, але й купувати - складніше. 

Олександр ГОНЧАРОВ,

Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України

 

arrow_back
UA
  • RU
close
visibility
share
close