Успішна приватизація в Україні: п’ять кейсів

Успішна приватизація в Україні: п’ять кейсів

Що таке успішна приватизація?

Успішна приватизація — це угода «win-win», коли виграє і держава, і новий власник активу.

Виграш держави — це:

  • Грошові надходження до бюджету від продажу активу,
  • Податкові надходження від підприємства, що ефективно працює,
  • Нові робочі місця,
  • Економічне зростання.

Виграш власника — це:

  • Вигідне вкладення капіталу,
  • Масштабування бізнесу,
  • Підвищення капіталізації,
  • Збільшення ринкової частки,
  • Диверсифікація ризиків.

Чому поширена думка, що приватизацію в Україні проведено гірше, ніж в інших постсоціалістичних країнах?

Таке сприйняття процесу роздержавлення багато в чому сформоване кількома гучними скандалами із найбільшими об’єктами приватизації. За найпривабливіші активи точилися запеклі війни з використанням політичних важелів впливу. Економічна доцільність цих угод, дотримання законів, виконання інвестиційних зобов’язань здебільшого ігнорувалися. Це призводило до нескінченних судових тяганин і негативного суспільного резонансу. Тим часом в Україні існують приклади, коли середні і навіть великі підприємства завдяки приватизації отримували справжнього ефективного господаря й чудово вписувалися у нові ринкові умови.

Які кейси української приватизації можна вважати успішними?

П’ять дуже різних прикладів успішної приватизації, що коротко описані нижче, ілюструють головне — економічно ефективна приватизація в Україні можлива, навіть за найнесприятливіших законодавчих і політичних умов. Якщо ж ці умови стануть сприятливими, внесок приватизації в економічне зростання й розвиток інвестиційного клімату України може помітно підвищитися.

«Криворіжсталь»

  • Галузь: металургія
  • Рік приватизації: 2005
  • Скільки отримав бюджет: 4.8 мільярда доларів

Повторна приватизація Криворізького металургійного заводу у 2005 році дала бюджету України рекордну суму — 4.8 мільярда доларів. Вона у 2.4 раза вища за стартову ціну продажу й у 5.7 раза більша за суму, за яку підприємство було продано роком раніше. Компанія ArcelorMittal — провідний виробник сталі у світі.

Економіст і радник тодішнього президента Віктора Ющенка Олександр Пасхавер вважав, що проведений аукціон був ключовим фактором для подальшої приватизації. В ефірі «5 каналу» він заявив: «Тепер наше національне багатство стало дорожчим».

У наступні роки у модернізацію комбінату і збільшення виробничих потужностей новий власник вклав ще близько 5 мільярдів доларів. Без цього конкурувати на світовому ринку металопрокату було просто неможливо. Завдяки масштабним інвестиціям «Криворіжсталь» перетворилася на одного з провідних світових виробників чавуну і сталі. Прибуток підприємства у 2018 році склав 9.5 мільярда гривень, а за весь час після приватизації — понад 42 мільярди. Станом на 2015 рік було сплачено 29 мільярдів гривень податків. Станом на 2018 рік загальна сума інвестицій компанії ArcelorMittal склала 9 мільярдів доларів. Сьогодні ці цифри ще більші.

Головним фактором успішної приватизації «Криворіжсталі» є проведення відкритого конкурсу без дискримінаційних умов. Це дозволило зацікавити в угоді світового лідера — компанію, що має потужний фінансовий ресурс для того, щоб інвестувати у стратегічний розвиток підприємства.

«Укртелеком»

  • Галузь: телекомунікації
  • Рік приватизації: 2011
  • Скільки отримав бюджет: 1.3 мільярда доларів

Хоча формально «Укртелеком» було приватизовано у 2011, ефективний власник у компанії з’явився лише у 2013 році. Сама компанія на момент приватизації була хронічно збитковою. Наприклад, у 2010 збитки склали майже 260 мільйонів гривень. За таких умов «Укртелеком» забезпечував стаціонарний телефонний зв’язок більш як 10 мільйонам абонентів.

У 2013 році неефективність власника «Укртелекому» була вже очевидною і в жовтні цього року його мажоритарним акціонером стала група компаній SCM, що має диверсифікований портфель активів у багатьох галузях економіки. Уже з 2012 року, попри природне скорочення стаціонарної телефонії, «Укртелеком» стає стабільно прибутковим. Сумарний прибуток станом на 2018 рік склав 2.9 мільярда гривень. І при тому, що теперішнім власникам досі доводиться відбиватися у судах від претензій, пов’язаних з приватизацією 2011 року, до якої SCM не мало відношення.

У 2015 році власник «Укртелекому» починає масштабну технічну модернізацію телекомунікаційних мереж, чим збільшує швидкість інтернету, який надається населенню, у переліку послуг з’являється цифрова телефонія й оптоволоконні канали зв’язку для приватних користувачів. Завдяки цьому «Укртелеком» успішно компенсує скорочення кількості користувачів стаціонарного зв’язку. У 2018 представлено соціальний проект скорочення цифрового розриву між містом і сільською місцевістю, на меті якого — провести оптоволоконний інтернет у 8000 населених пунктів по всій території України.

Найбільші платники податків галузі зв’язку в Україні (% від загальної суми сплати)
Джерело: liga.net

За підсумками першого півріччя 2018 року «Укртелеком» потрапив до топ три найбільших платників податків серед телекомунікаційних компаній.

Ключовим фактором успіху приватизації «Укртелекому» стало те, що компанія потрапила у «потрібні руки». У нового власника вистачило досвіду управління складними виробничими комплексами й фінансового ресурсу, щоб посісти свою нішу на наддинамічному ринку телекомунікацій.

«Фармак»

  • Галузь: фармацевтика
  • Рік приватизації: 1991
  • Скільки отримав бюджет: передано у власність трудовому колективу

Після формальної передачі права власності трудовому колективу підприємство практично зупинилося. Економічні зв’язки всередині галузі виявилися розірваними і попиту на напівфабрикат, який випускав «Фармак» у Радянському Союзі, не було. Врятувала завод і побудувала бізнес з нуля, по суті, одна людина — Філя Жебровська, яка стала генеральним директором фірми «Фармак» у 1995 році. Вона знала, що робити з ринкової свободою. Підприємство переорієнтується на випуск готових ліків, замість субстанцій для їхнього виробництва. Уже в 1996 обсяг виробництва зростає на 157%, до кінця 1999 асортимент збільшується втричі. Прибуток методично інвестується у модернізацію виробничих потужностей, яка триватиме до 2013 року. З цього часу «Фармак» спрямовує кошти на розробку нових ліків й імпортозаміщення.

Правильно обрана бізнес-стратегія зробила підприємство, що було на межі зникнення, лідером фармацевтичної промисловості України. Ліки, що випускаються «Фармаком», експортуються більш ніж у 20 країн світу, компанія входить в топ п’ять найбільш інноваційних фірм України і в топ сто найбільших платників податків.

Кейс показовий тим, що приватизація за будь-якою схемою — ще не гарантія успіху. Гарантія успіху — ефективний менеджмент. Приватизація — це передумова його появи.

«Одескабель»

  • Галузь: кабельно-провідникова продукція
  • Роки приватизації: 1996-2000
  • Скільки отримав бюджет: 14 мільйонів гривень (статутний фонд)

Шлях «Одескабель» до приватної власності не був простим. За одне з найбільших підприємств Одеси кілька років точилася підкилимна боротьба — ще у 1998 році Кабінет міністрів ухвалив постанову про закріплення у держвласності 25% акцій підприємства. Остаточно відстояти завод вдалося тільки у 2000-му. Він став відкритим акціонерним товариством, а його акціонерами — приблизно 10000 фізосіб. Водночас ключові пакети акцій акумулювали кілька осіб, один із яких, Дмитро Іоргачов, і став директором підприємства.

Команда власників мала чіткі економічні пріоритети: якість продукції та вихід на міжнародні ринки. Уже у 2000-му виробництво отримує сертифікат системи якості ISO 9002. У наступні роки на підприємстві не тільки модернізують існуючі потужності, але й активно будують нові, запускають нові види кабелів, зокрема оптоволоконні і високовольтні, оперативно реагуючи на запити галузі hi-tech. На сьогодні «Одескабель» — беззаперечний лідер галузі кабельно-провідникової продукції. 32% продукції, що випускається, експортується в Німеччину, Італію, Іспанію та інші країни Європи.

Основним фактором успішної приватизації виявився професіоналізм нових власників, знання світового ринку, готовність постійно інвестувати у виробництво і персонал, з тим, щоб випускати сучасну, затребувану конкурентоспроможну продукцію.

Мала приватизація

  • Галузь: різні
  • Роки приватизації: з 2018 року
  • Скільки отримав бюджет: більш як 1.48 мільярда гривень

У січні 2018 року було ухвалено новий закон про приватизацію. У ньому всі об’єкти, що підлягають приватизації, розділені лише на дві групи: об’єкти великої і малої приватизації. За таких умов до «малих» об’єктів тепер відносяться комплекси з вартістю активів до 250 мільйонів гривень. Усі аукціони проходять у системі електронних торгів ProZorro, що, за задумом, гарантує їхню прозорість і чесні умови для всіх.

За словами виконувача обов’язки голови Фонду державного майна Віталія Трубарова, в цілому до приватизації у 2019 році намічено 792 об’єкти. Серед них є і пакети акцій, і цілісні майнові комплекси різного ступеня привабливості і вартості. Саме вони дають можливість стати власником навіть невеликому інвестору — представникам малого та середнього бізнесу, у першу чергу. Поряд з посильною ціною активу для них важлива і простота приватизаційної процедури, оскільки такий інвестор зазвичай не має можливості утримувати штат юристів, які захищають його права.

Станом на лютий 2019 року держава заробила на малій приватизації понад 735 мільйонів гривень, при тому, що початкова ціна об’єктів становила 395 мільйонів. Завдяки конкуренції їхня ціна у середньому зросла на 86%. У серпні 2019 року зароблена сума становила вже 1.48 мільярда гривень.

Ключ до успіху малої приватизації — в її швидкості й масовості. Це відповідає міжнародному досвіду і рекомендаціям. Успішний приклад масової приватизації, у ще більшому масштабі, показала Німеччина у 1990-х роках. Коментуючи ситуацію з приватизацією державних підприємств, які не мають стратегічного і бюджетоутворюючого значення в Україні, шведський економіст і дипломат Андерс Ослунд також підкреслив: «Швидкість, не ціна, має бути пріоритетом». Значно важливіше, щоб у країні з’явилося більше ефективних власників, ніж спроби продати дрібні об’єкти дорожче.

Що можна запозичити з успішних кейсів української приватизації?

До приватизації слід підходити, як до проблеми, що потребує вирішення. Успішні українські кейси демонструють, що таке рішення можливе. Для нього потрібні робочі механізми: стабільне законодавство, недискримінаційні умови конкурсу, наявність у нового власника досвіду управління, знання галузі та світового ринку, зацікавленість у розвитку бізнесу. Усі вони будуть працювати, коли є базова умова — дотримання прав власності та відсутності ризиків реприватизації. Інакше який сенс досвідченому власнику, зацікавленому у розвитку бізнесу, купувати у держави підприємство — часто збиткове? Саме на ці механізми слід орієнтуватися, якщо уряд планує успішно виконати приватизаційний план 2020 року й отримати 5 мільярдів гривень.